Першим серед запланованих заходів по підготовці до відзначення 22-ї річниці Незалежності України у Римнікському орденів М. Кутузова, Б. Хмельницького, Червоної Зірки полку внутрішніх військ МВС України, що несе службу з охорони громадського порядку у Львові, за ініціативою заступника керівника Західного Територіального представництва Всеукраїнського міжконфесійного релігійного християнсько-військового братства Юрія Ваврисюка, був проведений літературно-мистецький проект «Лі-Дія Енігма», автором і головною дійовою особою якого виступила Лідія Михайлівна Йолтуховська-Скоропис .         
Лідія Михайлівна виступає в частині не вперше . На цей раз вона презентувала свою дев’яту книгу поезій «Захоплена високостям», яка доречі здобула літературну премію «Гілка Золотого Каштана».
Незалежність нашої держави в своїх віршах Лідія Йолтуховська-Скоропис оспівує в історичному контексті, посилаючись на твори Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки.
Епічно звучав її вірш в якому були рядки :
«Визнаю врочисто приналежність
До вкраїнства, навіть на краю,
І шаную щиро незалежність –
Як свободу власну визнаю».
Поетеса не обходить своєю увагою і конкретних діячів визвольного руху, які в різні часи боролися за Україну:
«Пам’ятають подвиги приславні
Пшениці й поліські довгуни…
Зберегли простори православні
Нечаї, Хмельницькі, Богуни».
Ці строки актуальні ще й тому що Україна щойно відзначила 1025-річчя хрещення Рівноапостольним Великим Князем Володимиром.
Розповідаючи про Івана Яковича Франка, Лідія Михайлівна прочитала свій вірш, в одній зі строф якого сказано:
«І сам поет, закований в кайдани,
Кришив ту скелю, аж луна ішла,
І кликав з хат, із поля на майдани
Святая думка в заклику була».
Л. Йолтуховська-Скоропис 100-річчя з Дня Пам’яті Лесі Українки відзначила віршем в якому є і такі слова:
«Думки осяйні, геніальні, пророчі
Вкладала поету – й рабині.
Досвітні вогні, що світила впівночі
Палають в серці і понині».
Таким чином поетеса довела воїнам-правоохоронцям думку, що споконвічне прагнення до незалежності реалізовано в наші дні і здобулась вона не як подарунок а у кровопролитній багатовіковій боротьбі.
«Незалежність із ницим змагалась,
У серцях кублечка вила,
У кольчуги міцні зодягалась,
На списах переможних жила».
Свої вірші Лідія Михайлівна читала на пам'ять, використовуючи високі акторські здібності. ЇЇ літературно-мистецький проект пройшов як вистава театру одного актора, кожен прочитаний вірш закінчувався вдячними гучними аплодисментами слухачів.
Треба зауважити, якщо людина талановита, то вона талановита в усьому.
На свій літературно-мистецький проект Лідія Михайлівна принесла і продемонструвала свої 60-т фотокартин в яких оспівується рідна природа, краса України і українців, їх патріотизм і прагнення до незалежності. В нашій частині це була її 164-та персональна фотовиставка.
За проведений на високому емоційному та художньому рівні літературно-мистецький проект заступник командира полку з виховної роботи підполковник Сергій Ховайло від солдат та сержантів частини вручив поетесі квіти.

Майор Володимир Хаверко,
фото автора