Програма є продовженням реалізації низки програм Братства з 2000 року, які були спрямовані на:

-  розробку Концепції душпастирської опіки у Збройних Силах України та інших військових формуваннях;

- науково-теоретичне обгрунтування та узагальнення практичного досвіду капеланства в Україні та інших країнах світу (підготтовлено та проведено в Україні 6 міжнародних науково-практичних військово-християнських конференцій, більше 30 круглих столів та семінарів-тренінгів із залученням для роботи на них провідних іноземних експертів);

- навчання священників українських церков щодо особливостей організації  душпастирської опіки у військових та правоохоронних структурах (проведено 18 міжнародних навчальних семінарів, підготовлено 203 священників українських церков для здійснення душпастирської роботи серед військовослужбовців );

- участь у розробці  проекту нормативно-правових документів щодо створення служби військових священників у військових та правоохоронних структурах, а також безпосередній участі у створенні цієї служби.

Досвід поліцейського капеланства у США: передумови капеланського служіння у підрозділах Національної поліції України.

Реформування правоохоронної системи в Україні охоплює усі сфери її життєдіяльності, а саме: законодавчу, службову, побутову, духовно-моральну, комунікаційну, тощо. Основним чинником реформ стають вимоги суспільства до морально-ділових та духовних якостей самих правоохоронців, ефективності діяльності правоохоронних структур та формування механізмів здійснення об’єктивного громадського контролю за їх діяльністю.

Важливо констатувати, що керівництво Міністерства внутрішніх справ України та Національної поліції України значну увагу в ході реформування приділяють саме цим питанням, здійснюючи пошук нових шляхів та підходів. Одним з цих кроків стало вивчення іноземного досвіду взаємодії поліцейських структур з неурядовими та релігійними організаціями, а серед них - досвід поліцейського капеланства у США та інших країнах світу.

Всеукраїнське міжконфесійне релігійне християнсько-військове братство в рамках реалізації своєї Всеукраїнської науково-аналітичної програми "Капеланство в Україні: історія, сучасність, перспективи" запропонувало провести низку заходів щодо вивчення досвіду поліцейського капеланства.

Першими заходами на цьому шляху стало проведення 19 квітня 2017 року в Міністерстві внутрішніх справ України робочої зустрічі представників Всеукраїнського міжконфесійного релігійного християнсько-військового братства з посадовими особами Національної поліції України, які відповідають за роботу з персоналом, з питань вивчення можливостей запровадження поліцейського капеланства у структурах Національної поліції. У розвиток цієї події протягом 20- 22 квітня 2017 року у Національній академії внутрішніх справ у Києві  та у Львівському державному університеті внутрішніх справ пройшли наукові заходи на тему: «Досвід поліцейського капеланства у США: передумови та доцільність впровадження капеланства в Національній поліції України». До обговорення були залучені провідні  науковці навчальних закладів.

Новим етапом щодо вивчення досвіду   поліцейського капеланства у США, можливостей та доцільності його впровадження в Україні  стало залучення до обговорення не тільки науковців, а і представників територіальних органів Національної поліції.

Продовженням зазначених ініціатив стало проведення аналогічних заходів з працівниками відділів та відділень Головного управління Національної поліції у місті Києві  та Головного управління Національної поліції у Київський області 21 травня 2018 року, а 23 травня – з працівниками відділів та відділень Головного управління Національної поліції у Одеській області.

Крім того, 22 травня 2018 року в Одеському державному університеті внутрішніх справ відбувся круглий стіл на тему:  «Досвід поліцейського капеланства у США: передумови та доцільність впровадження капеланства в Національній поліції України» за участі науковців університету та посадових осіб Головного управління Національної поліції у Одеській області. Модератором круглого столу виступило керівництво Всеукраїнського міжконфесійного релігійного християнсько-військового братства.

 Цього ж дня  для курсантів навчального закладу іноземним гостем була прочитана оглядова лекція щодо організації поліцейського капеланства у США.

Що на погляд правоохоронців актуальне для України, виходячи з досвіду поліцейського капеланства у США?

1. Чітка нормативно-правова регламентація взаємовідносин між представниками Церкви та поліцейськими структурами.

2. Система побудови містка довіри між місцевими громадами та територіальними органами Національної поліції через добровільних поліцейських капеланів, які є священиками місцевих релігійних громад, пройшли відповідну підготовку до роботи з поліцією та рекомендовані до цієї роботи церковним керівництвом.

3. Ефективна духовно-моральна підтримка працівників поліції, з однієї сторони, робота з постраждалими від злочинів чи подій, у тому числі з правопорушниками, з іншої.

4. Звільнення працівників поліції від непритаманним їм функцій (сповіщення рідних про загибель внаслідок кримінальних подій та нещасних випадків, духовна підтримка та робота з ними, тощо).

Впевнені, що більш поглиблений аналіз можливостей  врахування досвіду поліцейського капеланства у США буде  зроблений учасниками  вищезазначених заходів  та у вигляді конкретних пропозицій та наданий до розгляду своїм керівникам.

Президія Братства висловлює щирі слова подяки керівництву Міністерства внутрішніх справ та Національної поліції, Головних управлінь Національної поліції у місті Києві, у Київський області, у Одеський області,  Одеського державного університету внутрішніх справ, а також усім посадовим особам міністерства, поліції та навчального закладу, які приймали участь у підготовці та проведенні вищезазначених заходів. Впевнені, що проведена спільно робота сприятиме зростанню іміджу та авторитету українських поліцейських у суспільстві, удосконаленню взаємовідносин з місцевими громадами, духовному збагаченню правоохоронців.

Поліцейське капеланство: міжнародний досвід та доцільність впровадження його в Україні.

   19 квітня 2017 року в Міністерстві внутрішніх справ України відбулася робоча зустріч представників Всеукраїнського міжконфесійного релігійного християнсько-військового братства з посадовими особами Національної поліції України, які відповідають за роботу з персоналом, з питань обговорення можливих напрямків співпраці щодо вивчення іноземного досвіду поліцейського капеланства та можливостей його використання в інтересах подальшого реформування. Участь у зустрічі прийняли поліцейські капелани США, а саме: виконавчий директор капеланської служби поліцейського департаменту міста Тулса (Оклахома, США) Денні Линчард та керівник сектору капеланської служби поліцейського департаменту міста Тулса (Оклахома, США)Девід Дансон.
   Результати зустрічі посадовими особами Національної поліції України були доведені до свого керівництва.
   Цього ж дня 19 квітня в Національній академії внутрішніх справ  та 21 квітня у Львівському державному університеті внутрішніх справ відбулися круглі стіли на тему: «Досвід поліцейського капеланства у США: передумови та доцільність впровадження капеланства в Національній поліції України».

Участь у їх проведенні прийняли поліцейські капелани США, а саме: виконавчий директор капеланської служби поліцейського департаменту міста Тулса (Оклахома, США) Денні Линчард та керівник сектору капеланської служби поліцейського департаменту міста Тулса (Оклахома, США)Девід Дансо, професорсько-викладацький склад та представники  Всеукраїнського міжконфесіонального релігійного християнсько-військового братства.

          
Про доцільність та користь проведення таких заходів яскраво підкреслив ректор Львівського державного інституту внутрішніх справ полковник поліції Роман Благута, який зазначив: "Інститут капеланства в Україні – не новизна для нас, але, власне, капеланство в діяльності  правоохоронних органів – це є те, з чим стикаються в ряді держав світу, зокрема в США. І сьогодні ми маємо можливість почути, обговорити, задати питання і висловити нашу позицію з цього приводу. І очевидно, дуже добре, що питання з капеланства піднімається не лише з практичними підрозділами, а й на теренах Львівського державного університету внутрішніх справ, бо, власне, тут формується особистість поліцейського, який в перспективі піде служити. Як показав досвід колег з США, залучення капеланів до діяльності поліції значно піднімає рівень довіри населення до поліції та сприяє виконанню поліцейськими їхніх функцій».

Під час круглих столів капелан Девід Дансон і виконавчий директор капеланської служби поліцейського департаменту міста Талса Денні Линчард представили досвід духовного супроводу персоналу у надзвичайних ситуаціях: загибель близьких, терористичні акти, протистояння поліції і протестувальників. Вони розповіли про основні засади організації діяльності капеланів штату Оклахома з персоналом, особами, які порушили закон, громадськістю. Багато уваги приділялося ролі капелана та душпастирської опіки в умовах екстремальних ситуацій, таких як: смерть, тяжка хвороба, протистояння масовим заворушенням, застосування зброї чи інших спеціальних засобів, самогубство злочинця або колеги тощо.Також капелани поділилися досвідом у запобіганні емоційного та професійного вигорання персоналу, коли вони постійно працюють з такою складною категорією людей як злочинці, забезпечення конфіденційності та захисту персональних даних у діяльності капеланів.

Про провідну роль Всеукраїнського міжконфесійного релігійного християнсько-військового братства щодо реалізації даного проекту, а саме, доведення досвіду роботи поліцейських капеланів іноземних держав та доцільності впровадження його в Україні, зазначив президент Братства Сергій Лисенко: «Ще на початках діяльності нашого братства ми розуміли, що входження церкви в ту чи іншу структуру – це певний процес, і, звичайно, що він має бути обережним, науково-виваженим, професійним. Ми боролись за це досить довго, і проведення антитерористичної операції сприяло тому, що це все-таки реалізувалось. У сфері наших теперішніх наукових інтересів поліцейське капеланство. Довгий час ми теж не орієнтувались на це, тому що розуміли, що зміст праці правоохоронців і військовослужбовців різниться. Однак завдяки нашому знайомству з іноземними партнерами, ми переконались, що поліцейське капеланство не менш цікавий процес, який успішно працює і інших країнах».

Міжнародна науково-практична конференція

«ВІЙСЬКОВЕ КАПЕЛАНСТВО В УКРАЇНІ:

ПІДСУМКИ ПЕРШОГО ЕТАПУ ІНСТИТУАЛІЗАЦІЇ (2014-2016 рр.)».

Всеукраїнське міжконфесійне релігійне християнсько-військове братство спільно з Кафедрою релігієзнавства філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Радою у справах душпастирської опіки при Міністерстві оборони України за сприяння Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства культури України, Кафедри культурології факультету філософської освіти і науки Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова, Міжнародної  гуманітарної організації «Оливкова Гілка» (США), Асоціації християнських конференцій, навчання та служіння (США), Військового Міжнародного служіння (Велика Британія) за участі Всеукраїнської громадської організації «Об'єднання християн-військовослужбовців України», Міжнародної громадської організації « Оливкова гілка Україна» провели 11-12 травня 2016 року Міжнародну науково-практичну конференцію «ВІЙСЬКОВЕ КАПЕЛАНСТВО В УКРАЇНІ: ПІДСУМКИ ПЕРШОГО ЕТАПУ ІНСТИТУАЛІЗАЦІЇ (2014-2016 рр.)».

   Метою конференції стало обговорення підсумків першого етапу (2014-2016 рр.) впровадження служби військового духовенства (капеланської служби) і оцінка набутого в Україні досвіду, обговорення нових можливостей і перспектив створення служби капеланського служіння у Національній поліції та започаткування штатного  капеланства у військових медичних закладах.
В роботі конференції прийняли участь  Народні депутати України, представники силових структур України, державних органів влади, науковці, аспіранти, докторанти, експерти у сфері державно-конфесійних відносин та представники релігійних організацій, а також іноземні фахівці та представники дипломатичних представництв: Сполучених Штатів Америки, Великої Британії, Німеччини, Франції, Швеції, Польщі, Литви, Латвії,  Румунії, Молдови.
  

Окрім пленарних засідань відбулася робота пяти секцій конференції, а саме:
1.    Досвід створення і функціонування служби військових священників (капеланської служби) у Збройних Силах України.
2.    Досвід організації душпастирської роботи у Національній гвардії та Державній прикордонній службі України на тлі ведення антитерористичної операції на Сході України.
3.    Госпітальне капеланське служіння та волонтерство, досвід роботи з учасниками АТО, духовно-психологічна підтримка і реабілітація.
4.    Християнська і соціальна підтримка сімей-учасників АТО. Капеланство і проблеми реабілітації демобілізованих військовослужбовців.
5.    Перспективи створення капеланської служби в підрозділах Національної поліції та Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
За підсумками роботи учасники конференції прийняли резолюцію.

РЕЗОЛЮЦІЯ
Міжнародної науково-практичної конференції
«ВІЙСЬКОВЕ КАПЕЛАНСТВО В УКРАЇНІ: ПІДСУМКИ ПЕРШОГО  ЕТАПУ ІНСТИТУАЛІЗАЦІЇ (2014 – 2016)»

    Науково-практична конференція «ВІЙСЬКОВЕ КАПЕЛАНСТВО В УКРАЇНІ: ПІДСУМКИ ПЕРШОГО  ЕТАПУ ІНСТИТУАЛІЗАЦІЇ (2014 – 2016)» відбувається в визначний час, коли відроджується і одночасно знов народжується нова інституція українського суспільства – служба військового духовенства у Збройних Силах України та інших військових формуваннях.
     Майже два роки тому почався відлік часу практичного впровадження офіційного військового капеланства – інституалізації цього явища в повсякденне життя українського війська, суспільства, держави.
Цей процес став помітним трендом українського суспільства, новацією, що викликала спалах ентузіазму у широких верств населення: військових, священнослужителів, простих віруючих, молоді, представників різних професій, людей різних національностей і релігійних конфесій. Сотні людей війна покликала не тільки в якості захисника Вітчизни зі зброєю в руках, а із божою правдою і духом в серці, покликала нести жар релігійної віри, надію, любов і силу християнського та інших релігійних віровчень  тим, хто цього жадав в складних і жорстких умовах, хто потребував цієї духовної підтримки – українським воїнам, солдатам і офіцерам в зоні проведення антитерористичної операції на сході України. Мирні парафіяльні священики, вчителі, медики, інженери, службовці, селяни, прості віруючі - люди, які ще вчора нічого не знали про війну, одягали військову формі з шевроном «капелан» і йшли поруч з вояками в пекло війни.
 Держава високо оцінила цей порив віруючих людей, помітила можливості військового духовенства позитивно вплинути на дух українського війська, здатність дати тверду віру в перемогу добра, любові і правди. Ще влітку 2014 року, а саме 2 липня, Прем’єр-Міністр України підписав розпорядження № 677 «Про службу військового духовенства (капеланську службу) у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі». З цього моменту і почалася розбудова регулярного військового капеланства, якого так жадали Церква, Суспільство, Військо.
  Церкви і релігійні організації України в найкоротший термін  організували дієву систему душпастирської опіки військовослужбовців в умовах здійснення державою антитерористичної операції, налагодили масову підготовку та систематичні ротації священиків на фронті, забезпечили постійну присутність священнослужителів у частинах і підрозділах. Сотні священиків і церковнослужителів пройшли сувору школу військового капеланства.
    Міністерство оборони і Міністерство внутрішніх справ України в цей період почали розробку відомчої нормативно-правової бази необхідної для забезпечення діяльності служби військового духовенства (капеланської служби). На сьогоднішній день створені певні умови для початку інституалізації капеланства в підрозділах Збройних Сил  та Національної гвардії України.
   Процесу розбудови служби військового духовенства  приділяє значну увагу Президент України Петро  Порошенко. Про важливість розвитку інституту капеланства він прямо заявив під час зустрічі з Всеукраїнською Радою церков і релігійних організацій 23 квітня цього року, а під час молебню з нагоди 71-і річниці перемоги над нацизмом 9 травня за участю 149 військових священиків українських  церков, високо відзначив значення капеланського служіння.
Разом з цим, конференція відмічає, що попри значні успіхи і досягнення в царині військового капеланства, процес інституалізації служби військового духовенства рухається повільними темпами, що не задовольняє суспільство і Церкву. За майже 2 роки з моменту підписання розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 липня 2014 року № 677  в жодній «силовій» структурі, зазначеній в цьому документі не створена капеланська служба, не створені необхідні органи військового управління цим процесом, відсутня ефективна  система відбору, підготовки та соціального забезпечення рекомендованих до капеланського служіння священиків.
 За результатами широкого обговорення на пленарних та секційних засіданнях  проблем впровадження служби військового духовенства у Збройних силах, Національній гвардії, Державній прикордонній службі України та Державній  спеціальної служби транспорту у структурі Міністерства інфраструктури України, розгляду перспектив створення капеланської служби у Національній поліції та Державній службі з надзвичайних ситуацій, розвитку капеланського служіння у військових лікувальних закладах та проблем духовної та психологічної реабілітації військовослужбовців, постраждалих під час бойових дій, конференція ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Міністерству оборони, Національній гвардії та Адміністрації Держприкордонслужби вжити належних заходів з метою повного виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 липня 2014 року № 677 «Про службу військового духовенства (капеланську службу) у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі», зокрема щодо розроблення та ухвалення відповідних відомчих нормативно-правових актів щодо діяльності служби військового духовенства, впровадження яких може стати апробацією ідеї і сприяти  здобуттю практичного досвіду забезпечення діяльності капеланських структур.
Звернути увагу зазначених відомств на необхідність якомога скорішого створення системи підготовки і навчання кадрів військового духовенства силами відповідних структур і закладів відомчої освіти. Розпочати системну підготовку військових капеланів на довготривалих (1 – 3 місяці) курсах при  відповідних вищих навчальних закладах.
Внести зміни до програм навчання у вищих військових навчальних закладах та включити до предметів навчання теми щодо змісту, форм і методів душпастирської роботи, важливості діяльності військових священиків для підтримання належного морально-психологічного стану у військових частинах і підрозділах, методики організації взаємодії командирів всіх рівнів з військовими священиками (капеланами).
Рекомендувати Міністерству оборони та Міністерству внутрішніх справ України провести повноцінний аналіз діяльності військових священиків в зоні проведення АТО та після обговорення його разом з Радами у справах душпастирської опіки або іншим консультативно-дорадчими органами, що складаються з уповноважених представників церков і релігійних організацій, відпрацювати напрями удосконалення і підвищення ефективності такої діяльності.
2. Зважаючи на багаточисельність спроб внести на розгляд Верховної Ради України різні законопроекти стосовно створення служби військового духовенства у військових формуваннях України, звернутися до голів зацікавлених комітетів Верховної Ради України та Голови Верховної Ради України щодо доцільності попереднього проведення парламентських (комітетських) слухань із зазначеної тематики з метою всебічного обговорення питання ефективного законодавчого забезпечення запровадження служби військового духовенства та інших капеланських служб.
За результатами проведених слухань створити робочу групу з представників церков і релігійних організацій, представників відповідних відомств та експертів, до кінця 2016 року розробити проект спеціального закону «Про капеланську службу у Збройних Силах, Національній гвардії, Державній прикордонній службі та інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України» та внести його на розгляд Верховної Ради України.
3.    Запропонувати зацікавленим  у створенні  служб військового духовенства відомствам розробити і запровадити умови проходження служби військовими священиками, у випадках коли вони приймаються на посади офіцерів Збройних Сил  та інших збройних формувань, створених відповідно до законодавства України.
4.    Вважати пріоритетним для «силових» відомств разом з створеними при них консультативно-дорадчими органами – Радами з питань душпастирської опіки - розробку принципів і умов створення багатоконфесійної служби військового духовенства і представництва в ній всіх церков і релігійних організацій України, що виявляють бажання брати участь у роботі структур служб військового духовенства.
 У випадках, коли  прийняття представника певної деномінації до складу капеланських структур виявляється неможливим з-за  малочисельності її самої або малочисельності  її представників у лавах збройних формувань, створених відповідно до законодавства України, розглянути можливість залучення допоміжних капеланів з числа цих деномінацій на визначених командуванням військових частин умовах і за погодженням штатних капеланів.
5.  З метою попередньої професійної орієнтації студентів релігійних навчальних закладів щодо можливої діяльності в майбутньому  в якості військового священика (капелана) та створення резерву військових капеланів запропонувати богословським (теологічним) вищим і середнім навчальним закладам розробити і запровадити програми курсів з теорії і практики діяльності військового духовенства відповідно до своїх конфесійних традицій.
6.  Рекомендувати церквам ти релігійним організаціям  спільно з керівництвом відповідних «силових» структур розглянути можливість комплектування у найближчий перспективі штатів органів керівництва службами військового духовенства виключно особами з числа священиків і церковнослужителів.
7.  Звернути увагу військових священиків і церковних органів, що здійснюють за ними нагляд,  на необхідність роботи не тільки з солдатами і сержантами строкової та контрактної служби, а і з молодими офіцерами, які не володіють достатньо досвідом взаємодії з капеланами з проблем дисципліни, виховання підлеглих, та індивідуальної роботи з військовослужбовцями.
8. Запропонувати церквам і релігійним організаціям, єпархіальному керівництву використовувати досвід і професійні навички священиків, здобуті під час виконання обов’язків військових капеланів, у роботі з   військовослужбовцями, які повернулися після виконання службових обов’язків з зони АТО, всіляко залучати їх до роботи з питань подолання наслідків посттравматичних стресів і розладів.
9. З метою організації і проведення заходів духовно-патріотичного виховання молодів і підлітків громадським молодіжним і ветеранським організаціям ширше  залучати священнослужителів, які мають досвід перебування в зоні АТО, брали участь у ротаціях військового духовенства, працювали у якості капелана-волонтера,  штатного або позаштатного військового священика.
10. Запропонувати Міністерству внутрішніх справ України розглянути можливість створення служб капеланської опіки у Національній поліції і Державній службі з надзвичайних ситуацій. З метою всебічного обговорення шляхів, методів і форм реалізації створення капеланської служби в системі МВС України провести протягом 2016-2017 років провести низку науково-практичних та консультативних заходів (конференцій, семінарів, круглих столів тощо).
 11. Запропонувати Міністерству оборони та Міністерству внутрішніх справ України розглянути можливість створення служби військово-медичного капеланства у відомчих лікарняних закладах. Звернути увагу військово-медичних департаментів та управлінь зазначених відомств на необхідність забезпечення взаємодії медичного персоналу та добровільних або штатних медичних капеланів щодо проведення заходів з реабілітації поранених військовослужбовців.
     Конференція висловлює впевненість, що отримані в ході обговорення висновки і рекомендації, будуть покладені в основу конкретних рішень, стануть віхами на шляху подальшого процесу інституалізації служби військового духовенства в українському суспільстві.

ВІДЕОМАТЕРІАЛ ПО КОНФЕРЕНЦІЇ:

https://www.facebook.com/205339669482611/videos/1378138038869429/

https://www.facebook.com/205339669482611/videos/1378006928882540/

https://www.facebook.com/205339669482611/videos/1378743682142198/

https://www.facebook.com/205339669482611/videos/1378744148808818/

https://www.facebook.com/205339669482611/videos/1378744802142086/

ПУБЛІКАЦІЇ ПО КОНФЕРЕНЦІЇ:

http://www.univ.kiev.ua/news/7692

http://risu.org.ua/ua/index/all_news/community/faith_and_weapon/63379/

http://www.naiau.kiev.ua/news/kapelanske-sluzhinnya-v-nacionalnij-policiyi-ukrayini.html

Капеланство у військах. Якому йому бути?

Чи потрібен нам досвід іноземних держав, де військове капеланство існує вже багато десятиліть? Як представники різних релігійних конфесій та напрямків координують свою роботу у військових структурах? Хто такий помічник капелана? Які функції він виконує?
З метою ознайомлення священиків українських церков та релігійних організацій з досвідом, який накопичено у Сполучених штатах Америки, Всеукраїнське міжконфесійне релігійне християнсько-військове братство організувало у вересні поточного року проведення лекцій зі священиками Білоцерківської і Богуславської єпархії УПЦ та з капеланами-волонтерами протестантських церков, які працюють у зоні проведення АТО на тему: « Помічник капелана в армії США: роль, основні завдання та функції”.
Лекцію проводив помічник капелана Преподобний Майкл Вейс, сержант-майор армії США у відставці, магістр практичного богослов’я, (диплом Університету Ріджент, м. Вірджинія-Біч, США), випускник Академії сержант-майорів Армії США, Форт-Блісс, штат Техас, США.

МЕДИЧНЕ КАПЕЛАНСТВО

Президент Всеукраїнського міжконфесійного релігійного християнсько-військового братства Лисенко Сергій Петрович прийняв участь у роботі Всеукраїнської міжконфесійної конференціії «Розвиток медичного капеланства в Україні: передумови, потреби та перспективи», яка відбулася 28-29 січня 2016 року у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка. У своєму виступі він акцентував увагу на актуальності створення служби медичних капеланів при госпіталях МО України, МВС України, Національної гвардії України та Державної прикордонної служби.

ІНФОРМАЦІЙНО:
Конференцію організувала Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій за підтримки Всеукраїнського благодійного фонду «Соборність». Мета заходу, який об’єднав медичних капеланів, науковців, медиків та представників влади, у наступному:
– Огляд поточної ситуації та вивчення досвіду, зокрема й міжнародного, функціонування інституту медичного капеланства;
– Вивчення практичного досвіду та методології душпастирства в лікарняних закладах;
– Обговорення та прийняття проекту Положення про медичне капеланство в закладах та установах охорони здоров’я України.
Відкрив конференцію головуючий у Всеукраїнській Раді Церков і релігійних організацій, старший єпископ Української Християнської Євангельської Церкви Леонід Миколайович Падун: «Питання душпастирської опіки в лікарнях та інших медичних закладах на сьогоднішній день є дуже важливим і актуальним. Церкви та релігійні організації мають відповідь на духовні потреби страждаючих і повинні служити людям, несучи зцілюючу, підтримуючу та примиряючу силу релігійної віри».
Голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я Ольга Вадимівна Богомолець звернула увагу присутніх на те, що медичні капелани у багатьох країнах світу, є повноправними суб’єктами відносин з державою, працюючи на професійній основі: «В Україні є нагальна потреба виробити єдину цілісну стратегію розвитку і роботи капеланства, частиною якої має стати медичне капеланство. Для цього потрібно також розробити стандарти та забезпечити професійне навчання капеланів, аби окрім духовної вони мали ще медичну та психологічну спеціальну освіту і могли своєчасно здійснювати своє служіння для хворих та членів їхніх родин і персоналу лікарняних закладів», – сказала Ольга Богомолець.
З словами вітання до учасників конференції виступив Директор Департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України Андрій Юраш: «Впевнений, що духовна опіка над хворими та пораненими буде сприяти практичному розкриттю і втіленню в життя принципів християнського милосердя, гуманізації відносин у суспільстві, поглибленню соціального служіння».
Учасники конференції прийняли резолюцію, в якій звернулись до ВРЦіРО та органів державної влади з закликом створити міжконфесійну і міжвідомчу робочі групи задля ефективнішого опрацювання практичних кроків впровадження інституту капеланства в систему охорони здоров’я в Україні.

МІЖНАРОДНИЙ СЕМІНАР

9 листопада 2015 року за ініціативи та підтримки  Департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України, Національного педагогічний університету ім. М.П. Драгоманова та Всеукраїнського міжконфесійного релігійного християнсько-військового братства відбувся міжнародний семінар на тему: «Методологічні та методичні основи підготовки військових капеланів до роботи у багатоконфесійному середовищі»
Модератори семінару:
Лариса Дмитрівна Владиченко - заступник директора Департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України, доктор філософських наук.
Кріс Сейпл (Chris Seiple) - почесний президент і голова правління Інституту глобальної взаємодії (США), член ради директорів Фундації з свободи віросповідання та бізнесу, доктор філософії.
Основні питання, які були розглянуті на  семінарі.
1.  Проблеми діяльності військового капелана у багатоконфесійному середовищі.
2.  Становлення військового капеланства в Україні як процес міжконфесійної взаємодії і співробітництва.
3.  Професійна діяльність військового капелана як корпоративна культура
Доповідачами та учасниками дискусії виступили:
Сейпл Кріс на тему: «Підготовка армійського капеланства до міжконфесійного співробітництва»;
Владиченко Л.Д. на тему: «Капеланство у Республіці Польща: загальний  огляд»;
Папаяні І.В. на тему: «Конфесійна ситуація в Україні: статистичний і соціологічний виміри»;
Лисенко С.П. , Президент Всеукраїнського міжконфесійного релігійного християнсько-військового братства на тему: «Сучасний стан розбудови військово-капеланської служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі України»;
Калениченко Т.А. на тему: «Роль військових капеланів в ході АТО»;
Михайлишин Іван, священик (УПЦ КП) на тему: «Досвід капеланського служіння в зоні Антитерористичної операції»;
Лаба Роман, священик (РКЦ) на тему: «Багатоконфесійне військове капеланство: особистий досвід міжконфесійної співпраці в умовах війни»;
Зелинський Андрій, священик (УГКЦ) на тему: «Міжконфесійні комунікації і патріотичні смисли в діяльності капеланів»;
Ісмагілов Саід, муфтій (ДУМУ " УММА") на тему: «Потреба мусульманського військового капеланства в Збройних Силах України»;
Литвиненко В'ячеслав, священик, УПЦ;
Хіміч Василь Миколайович, представник ВС ЕХБ в Раді з питань душпастирської опіки при Міністерстві оборони України;
Володимир (Черпак), єпископ УАПЦ;
Каран Дмитро, священик, УАПЦ.
Семінар відбувся на високому організаційному та методичному рівні, що сприятиме  удосконаленню системи  підготовки військових капеланів до роботи в умовах багатоконфесійності в інтересах забезпечення духовної опіки військовослужбовців та правоохоронців.

Міжнародна конференція «Організація духовної опіки, служба військового священика (капелана) в умовах збройного конфлікту»

28-29 жовтня 2-15 року Президент Всеукраїнського міжконфесійного релігійного християнсько-військового братства Лисенко Сергій Петрович прийняв участь у міжнародній конференції, де представники духовенства усіх конфесій України, а також країн НАТО разом з командуванням Національної гвардії обговорювали питання організації роботи капелана в умовах бойових дій.

Захід розпочався з обговорення алгоритму впровадження служби військового духовенства в Національній гвардії України. На сьогодні вже створена законодавча база для реалізації душпастирської роботи серед військовослужбовців НГУ.

Начальник служби військового духовенства Головного управління НГУ полковник Олександр Іздебський повідомив, що зараз Національна гвардія знаходиться на фінальному етапі впровадження капеланської служби, яка завершиться введенням посад військових священиків у військових частинах НГУ з 1 січня 2016 року.

Не оминули увагою і ускладнення, які існують на сьогодні при впровадженні інституту капеланства. Це, зокрема, відсутність соціальних гарантій для військового священика і невирішеність питання оплати їх праці.

Під час круглого столу в рамках заходу учасники конференції дискутували на тему ролі і з значення військового священика для військовослужбовців під час несення бойових завдань.

Заступник командувача НГУ по роботі з особовим складом генерал-майор Ярослав Сподар вручив учасникам заходу сертифікати та відзнаки.

Підбиваючи підсумки дводенної Міжнародної конференції, він сказав: «Найголовніше наше напрацювання – це розуміння того, що таке капеланство і яка його роль для Національної гвардії. Я закликаю усіх до подальшої праці щодо розгортання діяльності військових священиків у лавах Нацгвардії».